Журнал “Economic Sustainability and Business Practices” цінує чесність в оцінюванні документів і надає пріоритет надійній системі рецензування для забезпечення компетентності кожного рецензента. Він постійно працює над розширенням кола зовнішніх рецензентів, заохочуючи членів редакційної колегії та поточних рецензентів рекомендувати кваліфікованих осіб, які мають авторитет у науковому співтоваристві, відповідно до цілей і масштабів журналу. Основна мета рецензування полягає в тому, щоб надати Редактору відповідну інформацію, яка допоможе прийняти справедливе, засноване на доказах рішення відповідно до редакційних стандартів журналу. Звіти про рецензування також розроблені, щоб допомогти авторам покращити свої роботи, щоб відповідати критеріям прийнятності публікації. Якщо дається рекомендація відхилити статтю, супровідний звіт має чітко окреслити критичні недоліки дослідження. Цей конструктивний відгук має на меті допомогти авторам у підготовці рукопису для подання в інший журнал.
Журнал застосовує метод подвійного сліпого рецензування та надає великий акцент збереженню анонімності як авторів, так і рецензентів. Перед початком процесу рецензування рецензенти повинні ознайомитись з принципами, визначеним у COPE Ethical Guidelines for Peer Reviewers, а також Journal Article Reporting Standards for Race, Ethnicity, and Culture (JARS–REC), які слугують комплексним фреймворком, що визначає основні принципи та стандарти, які вимагається дотримуватися всім рецензентам під час процесу рецензування.
Основна мета рецензування — надати редакторам експертну оцінку достовірності та якості рукопису. Крім того, огляд має на меті дати авторам конструктивний відгук, щоб покращити їхні статті та зробити їх придатними для публікації в журналі.
Оцінюючи статтю, рецензент повинен враховувати такі аспекти:
Якість та оригінальність змісту статті
- Новизна та цікавість. Чи представляє стаття достатню новизну та інтерес, щоб вимагати публікації?
- Внесок у знання. Чи пропонує він цінну інформацію, яка сприяє наявному масиву знань?
- Дотримання стандартів. Чи відповідає стаття стандартам журналу?
- Значущість досліджуваного питання. Чи є дослідницьке питання важливим у галузі?
- Оцінка оригінальності. Оцінювання оригінальності, враховуючи її позицію у відповідному процентилі та провівши пошук літератури за допомогою таких ресурсів, як Scopus або Web of Science.
- Попереднє висвітлення. Якщо дослідження розглядалося раніше, надання посилання редактору.
Структура, логічність та змістовність
- Назва. Чи відповідає назва статті її змісту?
- Анотація. Чи відображає анотація зміст статті?
- Вступ. Чи описує автор свої цілі та визначає проблему, яку він досліджує? Чи описує актуальність дослідження через узагальнення наявних досліджень?
- Метод (для наукових робіт). Чи пояснює автор метод збору даних? Чи вірна логіка та структура дослідження? Чи пояснюються методи, особливо нові? Чи достатня вибірка дослідження? Чи адекватно описані інструменти та підходи?
- Результати. Чи є опис результатів чітким та логічним? Чи вірні статистичні результати? Якщо є непевність щодо статистики, це слід повідомити редактору. Висновки щодо результатів не повинні включатися в цей розділ.
- Висновок/Дискусія. Як отримані результати пов’язані з очікуваннями та попередніми дослідженнями? Узгоджуються чи суперечать отримані результати попереднім дослідженням? Чи описано внесок отриманих результатів у розвиток досліджуваної теорії, сфери тощо?
- Таблиці, Графіки, Зображення. Чи є вони релевантними, якісними, зрозумілими, відображають коректно отримані дані і легко інтерпретуються?
Обсяг та мета
- Відповідність цілям журналу. Чи відповідає стаття цілям і вимогам журналу щодо обсягу?
У журналі використовується структурована форма для рецензента, щоб допомогти узгодити процес рецензування зі стандартами публікації. Форма розділена на два розділи:
Коментарі до редакції
Коментарі, надані рецензентом редактору, є суворо конфіденційними та призначені виключно для редакції. Ці коментарі не будуть надані безпосередньо авторам, хоча редактори можуть перефразувати їх або посилатися на них у своєму повідомленні. Рецензентам рекомендується використовувати цей розділ, щоб чітко сформулювати свої загальні рекомендації щодо рукопису — чи слід його прийняти, переглянути чи відхилити. Крім того, рецензенти можуть обговорити серйозність будь-яких виявлених ключових недоліків і оцінити доцільність їх усунення. Цей розділ також служить місцем для рецензентів, щоб поділитися іншими причинами, які можуть підтримувати або заперечувати публікацію статті, а також будь-якими конфіденційними запитаннями, занепокоєннями чи думками щодо рукопису. Щоб зберегти зосередженість і уникнути надмірності, рецензенти повинні уникати копіювання того самого матеріалу в розділи «Коментарі для редактора» та «Коментарі для авторів». Це гарантує, що коментарі, орієнтовані на редактора, залишаються зосередженими на факторах, критичних для прийняття редакційних рішень.
Коментарі до авторів
Коментарі, надані рецензентом авторам, призначені як для авторів, так і для редакції. Ці коментарі повинні пропонувати критичний, але конструктивний огляд, переданий продумано та неупереджено. Ці коментарі не повинні розкривати конфіденційну рекомендацію рецензента щодо прийняття, перегляду чи відхилення статті, а також не повинні вказувати на особисту думку рецензента щодо того, чи слід публікацію статті. Остаточне рішення щодо статусу статті — чи буде вона прийнята, переглянута чи відхилена — залишається за редакторами, а не за рецензентами. Автори та редактори покладаються на рецензента у виявленні найбільш значущих проблем, висвітлюючи ключові причини, що стоять за пропозиціями рецензента щодо покращення або змін до рукопису.
Рекомендація
Рекомендація рецензента щодо прийняття, перегляду чи відхилення рукопису має ґрунтуватися насамперед на ключових сильних і слабких сторонах наукового змісту, а не виключно на якості написаного. Ця рекомендація повинна узгоджуватися з детальними коментарями рецензента до рукопису. Виявляючи значні недоліки, для рецензента вкрай важливо оцінити, чи можна ці проблеми потенційно виправити. Наприклад, основні недоліки дизайну дослідження можуть бути серйозними та невиправними, що може змусити рецензента рекомендувати відхилення. З іншого боку, суттєві проблеми, такі як використання невідповідного статистичного тесту в первинному аналізі, можна виправити, якщо автори зможуть переглянути та повторно подати свій рукопис.
Потенційна можливість виправлення основних недоліків має бути ключовим фактором у процесі прийняття рішення рецензентом. Важливо зазначити, що значні недоліки не виправдовують автоматично відхилення, якщо їх можна вирішити та виправити. Якщо рецензент не впевнений у тому, чи можна виправити основні проблеми, доцільно рекомендувати значний перегляд, що дозволить авторам вирішити ці проблеми. Рецензенти повинні переконатися, що проблеми, визначені як “основні”, справді являють собою значні недоліки. І навпаки, незначні недоліки або проблеми самі по собі рідко є достатньою підставою для відхилення рукопису.
Якщо дослідження розглядає важливе питання або перевіряє інтригуючу гіпотезу, добре сплановане та добре виконане, воно може бути цінним, навіть якщо результати нульові. Автоматичне відхилення досліджень із нульовими результатами може спричинити упередження публікацій, спотворюючи цілі галузі досліджень у бік надто оптимістичних висновків. Зокрема, упередження щодо публікації лише позитивних результатів може створити оманливе уявлення про ефективність втручань.
Рецензенти надають свої пропозиції та вказують одне з таких рішень:
- Прийняти: стаття допущена до публікації в оригінальному вигляді.
- Незначні доопрацювання: стаття потребує незначних виправлень, які зазначаються в рецензії.
- Основна редакція: необхідні значні зміни до змісту статті з рекомендаціями щодо покращення, наданими в огляді.
- Відхилити: статтю відхилено на підставі причин, зазначених у рецензії. Це може включати відсутність узгодженості з обсягом журналу або відповідність цільовій аудиторії, виявлення плагіату, порушення етичних стандартів публікації, проблеми з форматуванням і дотриманням структури, неадекватне представлення даних, що перешкоджає розумінню або повторенню, надмірне використання застарілих посилань або надмірне самоцитування, низька якість написання або використання складної або неточної логіки та даних.
Рецензенти повинні негайно надати звіт рецензента з конструктивними пропозиціями та рекомендаціями.
Ревізія
Коли редакція запрошує авторів переглянути та повторно подати рукопис, журнал просить супровідний лист супроводжувати переглянуте подання. Цей супровідний лист має включати пункт за пунктом відповіді на основні проблеми, висловлені рецензентами, а також розгляд будь-яких суттєвих або методологічних питань, виділених як другорядні.
Процес прийняття редакційного рішення
Остаточне рішення щодо публікації статті приймається редакторами, які враховують коментарі рецензентів, а також власну незалежну оцінку рукопису.
Вирішення суперечливих відгуків
Якщо рецензенти мають фундаментальні розбіжності, редактори можуть поділитися всіма рецензіями з кожним рецензентом і можуть вимагати додаткових коментарів, щоб допомогти прийняти рішення. Важливо розуміти, що рішення не визначаються лише правилом більшості, оскільки експерти можуть мати різні точки зору. Редактори ретельно оцінюють рекомендації та коментарі рецензентів, розглядаючи їх разом із відповідями авторів та будь-якою інформацією, яка могла бути недоступною рецензентам. Редакція гарантує, що рекомендації рецензентів ретельно розглядаються, і цінує їхній внесок, навіть якщо остаточне рішення не збігається з оцінками рецензентів.
